Смотреть больше слов в «Толковом словаре русского языка»
ПУП, -а, м. (разг.). То же, что пупок (в 1 знач.). Пупом торчит (очем-н. выпуклом, выпирающем; прост.). Созерцать собственный п. (перен.: бытьпоглощенным только собой, своими мелкими интересами; ирон.). * Пуп земли(ирон.) - о том, кто считает себя значительнее, важнее всех.... смотреть
пуп м. разг. 1) То же, что: пупок (1). 2) перен. Любая выпуклость.
пуп м.navel; omphalos, umbilicus анат. ♢ пуп земли — the hub of the universe
пуп алатырь, пупок Словарь русских синонимов. пуп сущ., кол-во синонимов: 5 • алатырь (5) • выпуклость (41) • луно (2) • пупец (2) • пупок (12) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: алатырь, луно, пупок... смотреть
ПУП, а, ч.Круглий рубець посередині живота, який залишається на місці відпадіння пуповини.– Яка ж я баба? Хіба я вам пупа різала? – сказала зобижена Яр... смотреть
ПУП м. пупок, пупочек, отверстие среди живота, через которое, посредством пуповины, нерожденный младенец или детеныш связан с последом и получает питание свое; впадинка с заворотом, остающаяся на этом месте, по рождении плода и обрезке пуповины. Молись до пупа - Бог любит докуку (т. е. клади крест ниже). Мила та сторона (не забудешь ту сторону), где пупок резан (т. е. родина). Глуп, как пуп. Глуп, по самый пуп, а что выше, то пуще. На чужой коровай пупа не порывай. Не отрубить дубка, не надсадя пупка. | Пупок, в рухляди, брюшко; с мягкой и редкой шерстью; напр. соболий пупок вырезывается ремнем из шкурки, в два пальца шириной. Да шуба, камка цветная, шелк червчат да желт, а под ней пупки собольи, стар. | Рыбьи пупки, тежка, тонкая и жирная полоса вдоль, снизу. А кормового дворца запасов: две теши осетрих сухих, треть лукна пупков осетрих мокрых, стар. Скрянуть пуп, новг. надсадиться, надорваться, надмочься. | Пупок птичий, желудок. Курьи пупки да петушьи гребешки. | Всякая выпуклость. Земля пупом поднялась, пупом вспучило. | Средина чего-либо, средоточие. И достиже пустынного пупа, и малу хлевину сотворив, седяше выну, Пролог. Пуп земли, по поверью, какое-то средоточие, напр. пуп земл Ерусалим; иные относят его к Эфиопии, иные принимают два пупа, в полюсах, остьях. Пуп воды, арх. море дышит пупом, отчего отлив и прилив, поверье. | Пупок, пупочек, пупыш, пупышек, цветочная головка, зародыш, почка на растениях, пуколка, распуколка. Пупышей много на огурцах (почек), да завязи маловато, пустоцвет. | Пупыши на серебряных кубках, толстые украшения и пуклости, выпуклости. Пупыши м. мн. растен. Еquisetum arvense, пестыш. | Пупок м. ниж. грыжа, кила пуповая. Пупки мн. вят. родины. Бабка на пупки ушла. Пупавка ж. пупавник м. растение Аnthemis, см. желтушка. Пупавка красильная, А. tinctoria; п. римская, ромашка, ромен, А. nobilis, Маtricaria сamomilla. Пупник м. вят. горшечек, какой накидывают иногда на пуп, на живот, как лечебное средство. Пупочник, растен. Сеntaurea scabiosa, шишкарник, пустосел, черный осот или шелобольник, адамова голова, сиб. | Пупочник, растен. Аlisma plantago, также пуповик, водяной шильник, частуха, белик. Пуповик м. самый пуп; | что с пупом, либо из пупков сделанный. Мех пуповик, брющатый, из пупков шкурок. Дерево пуповичек, на котором цветочные почки. Пуповина, -винка ж. жиловая связь животного зародыша с местом, последом и маткой; пуповина наделяет зародыш готовой кровью, заменяя этим пищу и дыхание. | Пуповина ростка: прорастая, семя пускает мочку, от которой идет корневище и стеблина; тогда мочка, связь их с семенем, есть пуповина. | Островина на материке, оаза, небольшое место, чем-нибудь отличное от окружной растительности; зеленчак, поросший остров, среди голой, сухой или песчаной степи; лес кучкой особого вида, среди кустарника. | Маина, полынья. Пуповник м. растение Scabiosa arvensis; | растен. Кnautia, см. коростовик; | растен. Аlisma; растен. Аrnica montana, баранья трава, бородка, баранка (в Росин нет ее, откуда же названия?) | Завязный корень, пуповное коренье, Тоrmentilla еrecta; названия первых двух от пупышей на растениях этих, а последнего - от лекарственного действия. Пупник м. грыжевая повязка на пупок. Пуповой, пупковый, пупочный, к пупку относящ. Пупочная трава, растен. Соtyledon umbilicus. Пупообразный, пуповидный, пуповатый, на пуп, пупок похожий, вздутый, с лункой на вершине, немецк. dеllееnfoermig. Пупчатый, то же, или из черев, пупков сделанный. И вынесли из казны шубу соболью пупчатую, стар. Пуповинный, -винковый, к пуповине относящ. Пуповниковый настой, отвар. Пупырь м. пупыр, пупырыш, -шек, пупырок, прыщ на теле, твердый, переходящий иногда в нарывчик; вообще волдырь, шишка. Не почешешь, и пупырь не вскочит, на все причина. | Пск. губа, гриб. Пошли бабы по пупыри. | Пупырь, пупырье, растен. дягиль, дигиль, дягильник, Аngelica archangelica. | Мужские части. Пупырный, к пупырям относящ. Пупырчатый, на чем есть пупыри; пупыристый, обильный пупырями, в сыпи. Пупырник, растнен. Forilis. Пупить землю, пучить сысподу, подымать землю пупом; -ся, страдат. Пупырить что, делать пупырчатым; -ся, покрываться пупырьями. Пуповатеть, вздуваться, вздыматься пупом. <br><br><br>... смотреть
(і) мо́ре по колі́на (рідше по колі́но) кому. 1. Хтось нічого не боїться, ніщо не лякає кого-небудь; не страшно комусь. Смілому й море по коліна (Укр.. присл..); Нічого не страшно (Потапові) і по коліна море (М. Коцюбинський); — Коли ти з конем — тобі й море по коліна! Можна з ким завгодно балакати (М. Рудь); Отакий може й полетіти. Їм що, жевжикам. Їм і в космос — море по коліна (Ю. Мокрієв); Їм, як кажуть, море по коліна, зовсім незнане почуття страху (З газети). 2. Усе видається комусь легким, доступним, простим і т. ін. — Що ж це ти, дорогий синок? Думаєш, інститут закінчив, то вже й море по коліна? (С. Журахович); — Що ж, мрійникам море по коліна… (В. Підмогильний); // Все можна, все дозволено комусь. Дурневі ж, якийсь казав, море по коліна (Л. Мартович); Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов); Те надрива́ти / надірва́ти пу́па (пуп), фам. Перевтомлюватися, знесилюватися від надмірного фізичного напруження, тяжкої роботи. — Але в колгоспі люди не надривають пупа,— говорив Антон, крокуючи за Багатирем.— За людей працює моторова сила (С. Чорнобривець). пуп землі́, ірон. Центр, основа всього. Чимало цікавого є у Вашингтоні. Загалом столиця вражає надмірною бундючністю. Це місто державних чиновників, які твердо переконані, що саме тут пуп землі, що саме вони вершать сучасне й майбутнє людства (Л. Дмитерко); // Людина, що вважає себе найважливішою серед усіх інших. — Та тільки вдумайся, що він меле! Це ж якесь марення. Я… я пуп землі!.. (С. Добровольський); Увірував Єгор, що він якщо й не пуп землі, то принаймні щось подібне (К. Світличний). пуп розв’я́жеться кому, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь надірветься від важкої праці. — Змахни піт, Іоне, а то очі виїсть…— Без звички не те, що очі виїсть, а й пуп може розв’язатися (М. Чабанівський). 2. Уживається як погроза кому-небудь. Тут тобі й пуп розв’яжеться (М. Номис). пуп тріщи́ть у кого. Хто-небудь дуже напружується, надривається. Несе таку валізу, що аж пуп тріщить (З газети); // Хто-небудь переживає складний період, великі труднощі. Вимагала держава хліба — йшов хліб, м’ясо було потрібне — і м’ясо давали олбинці… Тріщали пупи в багатеньких, їм Прокоша ніякого спуску не давав (Ю. Збанацький). тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), лайл. Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т. ін. з якогось приводу. Першою почула (Дорошенчиха) і про ці океанські (атомні) випроби.— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар). — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко); — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті, мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як буряк, Колісник (Панас Мирний); тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний). як (мов, ні́би і т. ін.) на пуп, зі сл. крича́ти, репетува́ти. Дуже голосно, надривно. Все море зараз спузирило, Водою мов в ключі забило, Еней тут крикнув як на пуп (І. Котляревський); Хлопець ріс крикливий... Як приходив час годування — кричав як на пуп (Григорій Тютюнник); — Суперечка була така пекуча, що Ривка навіть не зважала на своє укохане “дитю” (дитя), що кричало мов на пуп, і намагалося їй вилізти на коліна… (М. Старицький); Аж ось поромщик їх, проноза, На Землю впав, як міх із воза, І мов на пуп репетовав (репетував) (І. Котляревський). як пуп (бу́бон, буз), зі сл. си́ній, посині́лий і т. ін. Дуже. Заглянула (Горпина) в світлицю, де, як пуп синій, лежав Яків і спав мертвим сном, і повернула в кухню (Панас Мирний); — Тепер я (робітник) бачу теж: добра від вас не ждати. Не дивно, що й продукція у вас така. Не можна ж, бач, критикувати Вже навіть синього як пуп той гусака! (А. Косматенко); Тряслась (Сивилла), кректала, побивалась, Як бубон синя стала вся (І. Котляревський).... смотреть
Вздёрнуть пуп. Прикам. То же, что надрывать/ надорвать пуп 2. МФС, 89.Ворочать через пуп. Пск. Выполнять тяжёлую физическую работу. СПП 2001, 63.Вскину... смотреть
пуп род. п. -а́, пупо́к, род. п. -пка́, также в знач. "желудок птицы", пупы́рь, пу́пыш "росток, почка", укр. пуп "почка", др.-русск. пупъ, цслав. пѫпъ ... смотреть
ПУП, а, ч. Круглий рубець посередині живота, який залишається на місці відпадіння пуповини. — Яка ж я баба? Хіба я вам пупа різала? — сказала зобижена Ярина (Н.-Лев., II, 1956, 58); Малий Никола, з роздертою пазухою аж геть понижче пупа, бігав поміж люди (Март., Тв., 1954, 87); Ми уміємо й гуртом працювати. Недарма у нас кажуть: — Де людей купа, не болить біля пупа! (Головко, II, 1957, 501); Дивляться вечірком люди — трясця тобі в пуп! — Лупатий в німецькому мундирі на шкапині чвалає (Ковінька, Кутя.., 1960, 66); * У порівн. Посинів, як той пуп (Номис, 1864, № 654); Вскочив [Пилипко] у хату, як пуп, синій, зубами цокоче (Мирний, IV, 1955, 288). ◊ Ви́ще пу́па не ско́чиш (не підско́чиш) див. ви́ще; Пуп землі́, ірон., жарт. — про людину, яка вважає себе центром усього, найважливішою серед усіх. [Самопал:] Ти як вийшов у передовики, так тобі.. і замакітрилась голова… Здалось тобі, що ти — пуп землі (Зар., Антеї, 1962, 215); Крича́ти (голоси́ти, репетува́ти і т. ін.), як (мов, немо́в і т. ін.) на пуп — кричати з усіх сил, дуже голосно. Хлопець ріс крикливий і запальний. Як приходив час годування — кричав, як на пуп (Тют., Вир, 1964, 524); Аж ось поромщик їх, проноза, На землю впав, як міх із воза, І, мов на пуп, репетовав [репетував] (Котл., І, 1952, 159). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 390.... смотреть
род. п. -а, пупок, род. п. -пка, также в знач. "желудок птицы", пупырь, пупыш "росток, почка", укр. пуп "почка", др.-русск. пупъ, цслав. ппъ , болг. пъп (Младенов 540), сербохорв. пуп, род. п. пупа "почка", пупак "пуп", макед. пъмп, словен. рорk, род. п. -рkа "почка", чеш. рuреk, слвц. рuроk, польск. рeр "втулка", ререk "пуп", в.-луж., н.-луж. рuр "пуп, почка, бугор", полаб. рoр "пуп, бугорок".Праслав. *роръ родственно лит. раmрti, pampstu "разбухать", раmрlys "толстяк", рumра "головка; кувшинка", pumpuras, pumpurys "почка", лтш. рamрt "набухать, надуваться", pempis "толстяк", возм., лат. pampinus "свежий побег виноградной лозы, усик", др.-исл. fimbul- "большой", fifl "простак; великан" (Лиден, Armen. Stud. 45; KZ 61, 19; Маценауэр, LF 14, 414; 15, 178 и сл.; Траутман, ВSW 205; Мерингер, WuS 5, 85 и сл.; Перссон 248; Торп 229; М.–Э. 3, 73; Граммон, Diss. 162 и сл.). Лат. слово отделяется от прочих как средиземноморское у Вальде–Гофм. (2, 243 и сл.), Мейе–Эрну (847). Принимая чередование согласных по звонкости, пытаются связать *роръ с лит. bambа "пупок", bambalas "карапуз" (напр. Мейе (Et. 171), Педерсен (Kelt. Gr. 1, 187); против см. Лиден, там же). Ср. пупел.••[Ср. также Попович, JФ, 19, 1951–1952, стр. 159 и сл.; Мессинг ("Language", 31, 1955, стр. 253) возражает против сближения с лат. pampinus, греч. "виноград". – Т.]... смотреть
-а́, м. разг. То же, что пупок (в 1 знач.).Между задранной рубахой и мешковатыми штанами виднелся худой коричневый живот с черной ямкой пупа. Катаев, ... смотреть
м. разг. см. пупок ••пуп земли разг. — nombril m du monde, ombilic m Синонимы: алатырь, луно, пупок
1) Орфографическая запись слова: пуп2) Ударение в слове: пу`п3) Деление слова на слоги (перенос слова): пуп4) Фонетическая транскрипция слова пуп : [п`... смотреть
м. разг. см. пупок •• пуп земли разг. — nombril m du monde, ombilic m {-ik}
-а, ч. Круглий рубець посередині живота, який залишається на місці відпадіння пуповини. •• Пуп землі ірон., жарт. — про людину, яка вважає себе центро... смотреть
сущ. 1) (ὄλυνθος) незрелый инжир, смоква; 2) середина какого-либо места: Достиже пустыннаго пупа — он дошел до самого центра пустыни (Прол. янв. 18... смотреть
мgöbek (-ği)••счита́ть себя́ пупом земли́ — özünü dünyanın göbeği saymakСинонимы: алатырь, луно, пупок
корень - ПУП; нулевое окончание;Основа слова: ПУПВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - ПУП; ⏰Слово Пуп содержит следующие... смотреть
м рзг umbigo m••- пуп землиСинонимы: алатырь, луно, пупок
(2 м), Р. пупа/; мн. пупы/, Р. пупо/вСинонимы: алатырь, луно, пупок
1) navel; анат. umbilicus2) перен. omphalosпуп землі — ірон. the nub of the universe; the centre and omphalos of the earth
ПУП, -а, м. (разговорное). То же, что пупок (в 1 значение). Пупом торчит (о чём-нибудь выпуклом, выпирающем; прост.). Созерцать собственный пуп (перен.: быть поглощённым только собой, своими мелкими интересами; ирон.). Пуп земли (ирон.) — о том, кто считает себя значительнее, важнее всех.... смотреть
м.ombligo m••пуп земли прост. — el ombligo del mundo
ПУП пупа, м. (разг.). 1. Маленькая впадина на средине живота, остающаяся после того, как обрезана пуповина, связывавшая новорожденного с матерью. 2. перен. Средина, средоточие, центр чего-н. (устар., нар.-поэт.). Царьград, тетенька, это - пуп земли. А. Островский.<br><br><br>... смотреть
мNabel m••пуп земли ирон. — Mittelpunkt m der WeltСинонимы: алатырь, луно, пупок
Общеслав. Того же корня, что латышск pàmpt «набухать, надуваться»; pǫpъ > пуп. Пуп буквально — «выпуклость».Синонимы: алатырь, луно, пупок
пуп, пупа́; мн. пупы́, -о́вСинонимы: алатырь, луно, пупок
-а, ч. Круглий рубець посередині живота, який залишається на місці відпадіння пуповини.Пуп землі ірон. , жарт. — про людину, яка вважає себе центром у... смотреть
пу́п, пупы́, пупа́, пупо́в, пупу́, пупа́м, пу́п, пупы́, пупо́м, пупа́ми, пупе́, пупа́х (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: алатырь, луно, пупок... смотреть
肚脐 -а〔阳〕〈口〉＝ пупок①解. Занят созерцанием собственного ～а. 〈转, 口, 讽〉只关心自己的事儿。 〈〉 Пуп земли〈讽〉唯我独尊的人. Синонимы: алатырь, луно, пупок
【阳】1) 脐, 肚挤2) 转 旧 中心(点) ◇ Пуп землі 世界的中心
[pup]ч.pępek анат.
Пуп. Общеслав. Того же корня, что латышск pàmpt «набухать, надуваться»; pǫpъ > пуп. Пуп буквально — «выпуклость».
•пуп•טַבּוּר ז'* * *טבורטבוריתСинонимы: алатырь, луно, пупок
пуп м Nabel m 1d а пуп земли ирон. Mittelpunkt m 1 der WeltСинонимы: алатырь, луно, пупок
імен. чол. родупуп
пуп, -'аСинонимы: алатырь, луно, пупок
сущ. муж. родапуп
м. разг. см. пупок •• пуп земли — l'ombelico del mondo Итальяно-русский словарь.2003. Синонимы: алатырь, луно, пупок
анат.; перен. пупок, разг. пуп надривати пупа — разг. надрывать живот - пуп землі - на пуп кричати
пуп землиСинонимы: алатырь, луно, пупок
пуп = м. navel, omphalos, анат. umbilicus; пуп земли the hub of the universe.
Начальная форма - Пуп, винительный падеж, единственное число, мужской род, неодушевленное
пу'п, пупы', пупа', пупо'в, пупу', пупа'м, пу'п, пупы', пупо'м, пупа'ми, пупе', пупа'х
kindik
• bamba (1)
– смерть родни, худые вести, любовь; болит – утраты, связанные с родней.
Пуп - любовь; боль в пупке - потери, связанные с родителями или семьей.
Пуп земли (разг. перен.).Пуп землі.
ум. пупок пуп, ум. пупець (-пця), пупок (-пка), пупик, пупчик (-ка).
разг. пуп, род. пупа муж.пуп земли — пуп зямлі
Ударение в слове: п`упУдарение падает на букву: у
пупм разг см. пупок· ◊ ~ земли ирон. ὁ ὁμφαλός τής γής.
Пупumbo; umbilicus; omphalus;
жаронак м.
• pupek• pupík
земли ирон. пуп землі.
пуп алатырь, пупок
пуп іменник чоловічого роду
Пуп, пуп земли — пуп зямлі
Kitovu (vi-)
Navel
Navle
Navle
пуп пуп, -`а
Хүйс, хүй
lat. pupпуп
Köbek
(землі) П. центр.
Выемка на животе
разг. см. пупок
сущ.муж.кӑвапа
м сөйл.кендек
-а m pępek
м. киндик.
священник
М göbək.
пуп, -а
кіндік
pępek;
кобек
ჭიპი
naba
Naba
Пуп
Пуп