РОДИЧ

родич, р′одич, -а, м.
1. Член рода 1 (в 1 знач.).
2. То же, что родственник (устар. и ирон.).


Смотреть больше слов в «Толковом словаре русского языка»

РОДНИК →← РОДИТЬСЯ

Смотреть что такое РОДИЧ в других словарях:

РОДИЧ

РОДИЧ, -а, м. 1. Член рода" (в 1 знач.). 2. То же, что родственник(устар. и ирон.).

РОДИЧ

родич м. 1) Член рода (1*1) (в первобытно-общинном строе). 2) разг. Родственник.

РОДИЧ

родич м. уст. = родственник

РОДИЧ

родич см. родственник Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. родич сущ. • родственник • родной • родня • сродник • сродственник Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. родич сущ., кол-во синонимов: 8 • родной (51) • родня (22) • родственник (29) • сородич (6) • сродич (3) • сродник (8) • сродственник (6) • член рода (2) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: родной, родня, родственник, сородич, сродич, сродник, сродственник... смотреть

РОДИЧ

РО́ДИЧ, а, ч.1. кому, чий, рідко кого. Той, хто перебуває у спорідненості з ким-небудь.– Що воно за люди? – поспитала Христя в Кирила .. – Вони якісь м... смотреть

РОДИЧ

Двоюрідний, єдинокровний, єдиноматірний, єдиноплемінник, єдиноутробний, кревний, кревняк, однокровний, однокровник, одноматірний, одноплеменець, однопл... смотреть

РОДИЧ

РО́ДИЧ (кому, чий, рідко кого — той, хто перебуває в спорідненості з кимсь), РІДНЯ́ розм., РОДИ́НА розм., РОДА́К розм., БЛИЗЬКИ́Й розм., КРЕ́ВНИЙ розм.... смотреть

РОДИЧ

-а, м. 1. ист. Член рода (в 1 знач.).Родовой союз держится крепко, пока родичи живут вместе. Ключевский, Курс русской истории. 2. прост. Родственник.... смотреть

РОДИЧ

1) kinsman, relation, relative, kin; connection; (по батькові) agnate; (по матері) cognateблизький родич — near relationдалекий родич — distant relatio... смотреть

РОДИЧ

1) Орфографическая запись слова: родич2) Ударение в слове: р`одич3) Деление слова на слоги (перенос слова): родич4) Фонетическая транскрипция слова род... смотреть

РОДИЧ

-а, ч. 1) кому, чий, рідко кого. Той, хто перебуває у спорідненості з ким-небудь. || ірон. 2) перен. Той, хто має однакові з ким-небудь думки, риси ха... смотреть

РОДИЧ

-а, ч. 1》 кому, чий, рідко кого. Той, хто перебуває у спорідненості з ким-небудь.|| ірон. 2》 перен. Той, хто має однакові з ким-небудь думки, риси... смотреть

РОДИЧ

ім kinsman; relation; relative • ~ по боковій лінії collateral relation (relative) • ~ по висхідній лінії ancestor; antecessor • ~ по прямій лінії lineal • ~ по чоловічій лінії agnate • близький ~ immediate relative; near of kin • далекий ~ remote kinsman • кровний ~ blood kin (relative); natural relative • найближчий ~ next of kin • побічний ~ collateral relation (relative)... смотреть

РОДИЧ

ро́дич[родиеч]-ча, ор. -чем, м. (на) -чеив'і/-чу, мн. родиеч'і, родиеч'іўдва родиеч'і

РОДИЧ

корень - РОД; суффикс - ИЧ; нулевое окончание;Основа слова: РОДИЧВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - РОД; ∧ - ИЧ; ⏰Слово Родич содер... смотреть

РОДИЧ

(2 м), Тв. ро/дичем; мн. ро/дичи, Р. ро/дичейСинонимы: родной, родня, родственник, сородич, сродич, сродник, сродственник

РОДИЧ

м прст (родственник) parente mСинонимы: родной, родня, родственник, сородич, сродич, сродник, сродственник

РОДИЧ

Rzeczownik родич m krewny m swojak m

РОДИЧ

ро́дич, ро́дичи, ро́дича, ро́дичей, ро́дичу, ро́дичам, ро́дича, ро́дичей, ро́дичем, ро́дичами, ро́диче, ро́дичах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: родной, родня, родственник, сородич, сродич, сродник, сродственник... смотреть

РОДИЧ

[rodycz]ч., мн. родичіfamiliant, krewny, pl krewni

РОДИЧ

м.(родственник) уст. parent mСинонимы: родной, родня, родственник, сородич, сродич, сродник, сродственник

РОДИЧ

р'одич, -а, твор. п. -емСинонимы: родной, родня, родственник, сородич, сродич, сродник, сродственник

РОДИЧ

бі́дний ро́дич. Хто-небудь нещасний, невлаштований. — Та що казать, коли ви усе це самі знаєте, тільки прикидаєтеся бідним родичем, я мусила б покликати вас до себе в кабінет, викласти всі папери (В. Дрозд).... смотреть

РОДИЧ

м. (родственник) уст. parent m

РОДИЧ

ро́дич, -а, -емСинонимы: родной, родня, родственник, сородич, сродич, сродник, сродственник

РОДИЧ

імен. чол. роду, жив.родственник

РОДИЧ

сущ. муж. рода; одуш.

РОДИЧ

м. прост.(родственник) pariente m

РОДИЧ

relativeСинонимы: родной, родня, родственник, сородич, сродич, сродник, сродственник

РОДИЧ

ист. родзіч, муж. прост. сваяк, муж., родзіч, муж., радня, жен.он мне родич — ён мне сваяк (родзіч, радня)

РОДИЧ

Ударение в слове: р`одичУдарение падает на букву: оБезударные гласные в слове: р`одич

РОДИЧ

як ім. кревний, рідний, близький, д. свояк, кревняк; (далекий) десята вода на киселі; родак; мн. РОДИЧІ, жм. (мої) мої, (твої) твої тощо; пор. СВАТ.

РОДИЧ

м. прост. см. родственник Итальяно-русский словарь.2003. Синонимы: родной, родня, родственник, сородич, сродич, сродник, сродственник

РОДИЧ

РОДИЧ родича, м. 1. Член рода (см. род в 1 знач.; истор.). 2. Родственник (книжн. устар). Наши родичи.

РОДИЧ

ро'дич, ро'дичи, ро'дича, ро'дичей, ро'дичу, ро'дичам, ро'дича, ро'дичей, ро'дичем, ро'дичами, ро'диче, ро'дичах

РОДИЧ

Начальная форма - Родич, единственное число, именительный падеж, мужской род, одушевленное

РОДИЧ

Родич (21, 435) – “батько”; [ІЦ-2006]”; [ІЦ-2006]

РОДИЧ

qarindosh

РОДИЧ

РОДИЧ, -а, м. 1. Член рода” (в 1 значение). 2. То же, что родственник (устар. и ирон.).

РОДИЧ

{ро́диеч} -ча, ор. -чем, м. (на) -чеиві/-чу, мн. ро́диечі́, ро́диечі́ў два ро́диечі.

РОДИЧ

1. ист. (член рода) рулас, ру мүшесі;2. уст. разг. (родственник) туыс, тума, туысқан

РОДИЧ

1. sugukonnaliige2. sugulane

РОДИЧ

м. 1. ист. (член рода) уруу мүчөсү; 2. разг. уст. (родственник) тууган, туушкан.

РОДИЧ

-а m krewny, krewniak близький ~ bliski krewny далекі родичі dalecy krewni

РОДИЧ

РОДИЧ - "воp в законе"-наставник несовеpшеннолетних

РОДИЧ

【阳】 亲人, 亲属, 亲戚

РОДИЧ

Родзіч, сваяк, он мне родич — ён мне сваяк (родзіч, радня)

РОДИЧ

Ро́дич, -ча, -чеві; -дичі, -чів, -чам

РОДИЧ

1. członek rodu;2. krewniak;

РОДИЧ

ро́дич іменник чоловічого роду, істота рідко

РОДИЧ

Родич- cognatus; propinquus;

РОДИЧ

родственник, сородич; разг. родня, родич

РОДИЧ

родич р`одич, -а, тв. -ем

РОДИЧ

м 1.тар.ырудаш 2.гади.кардәш, туган

РОДИЧ

М köhn. 1. qəbilə üzvü; 2. qohum.

РОДИЧ

ģints loceklis; radinieks, rads

РОДИЧ

connection, relation, relative

РОДИЧ

Родич Род Рио Одр Ирод Идо Чир

РОДИЧ

Slektning

РОДИЧ

Slægtning

РОДИЧ

Släkting

РОДИЧ

Батько

РОДИЧ

Сваяк

РОДИЧ

Одной крови с тобой

РОДИЧ

{N} տոհմակից

РОДИЧ

родич, -а

РОДИЧ

ნათესავი

РОДИЧ

сваяк

РОДИЧ

сваяк

РОДИЧ

тума

T: 185