НАПАСТИ

напасти, напаст′и, -су, -сёшь; -ас, -асла; -сённый (-ён, -ена); сов., что и чего (прост.). Запасти в каком-н. количестве. Н. дров.
несов. напасать, -аю, -аешь.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре русского языка»

НАПАСТИСЬ →← НАПАРЫВАТЬСЯ

Смотреть что такое НАПАСТИ в других словарях:

НАПАСТИ

НАПАСТИ, -су, -сешь; -ас, -асла; -сенный (-ен, -ена); сов., что и чего(прост.). Запасти в каком-н. количестве. Н. дров. II несов. напасать, -аю,-аешь.... смотреть

НАПАСТИ

напасти 1. сов. перех. разг.-сниж. см. напасать (1*). 2. сов. перех. разг.-сниж. см. напасать (2*).

НАПАСТИ

напасти сов. см. напасать

НАПАСТИ

НАКИ́НУТИСЯ на кого (зробити стрімкий і навальний напад на кого-небудь, щоб подужати його, завдати тілесних ушкоджень і т. ін.), КИ́НУТИСЯ, НАПА́СТИСЯ ... смотреть

НАПАСТИ

НАПА|СТИ 1 (2*), ДОУ, ДЕТЬ гл. Нападать: помѧни пиюштааго теплѹ водѹ отъ слъньца въстопѣвъшѫ. и тѹ же порохѫ нападъшѫ. ѡть мѣста незавѣтръна. Изб 1076... смотреть

НАПАСТИ

ли́шенько напа́ло на кого і без додатка, нар.-поет. Хтось перебуває у скрутному становищі, у когось неприємності, нещастя і т. ін. (Жаби:) Ой, Доле, змилуйся в пригоді! Напало лишенько та й годі: Король просвітку не дає. Клює нас та й клює! (Л. Глібов). накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м кого. 1. Вилаяти когось (звичайно раптово, зненацька) або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне. Батько знов накрив її мокрим рядном.— І де ти в іродового батька волочишся! (І. Нечуй-Левицький); — Повертайте, хлопці, сьогоднішній виторг! — одразу ж накрив мокрим рядном своїх вірних помічників (М. Стельмах); Не доведи Боже Галі що лишнє сказати, лишній раз устати, по хаті пройти — так мати і вкриє мокрим рядном (Панас Мирний); Друкарю! Не дрімай: де треба, точку (крапку) став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав (Л. Боровиковський); Стара напнула її (Настю) мокрим рядном. Най вона виб’є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (М. Коцюбинський); Обпала (дружина) мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Ю. Яновський). мов рядно́м накри́ти. Гордо (Настя) напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) / рідше напада́ти (натрапля́ти, попада́ти і т. ін.) на слід (сліди́) перев. чий (чиї). Знайти, виявити ознаки чийогось злочину або перебування чи переміщення кого-небудь. Соломія ладна була за що-небудь учепитися, аби напасти на Остапові сліди (М. Коцюбинський); На третій день повернулися (міліціонери) в район і доповіли начальству, що цигани нагло загубилися серед лісостепу і що на їхні сліди натрапити не вдалося (Григорій Тютюнник); Як заходила небезпека, що поліція попадала на слід злодіїв, то вони передавали йому речі на сховок (Лесь Мартович). не на тако́го (то́го) напа́в (натра́пив, грубо нарва́вся). Хто-небудь не такий наївний, некмітливий, нерозумний і т. ін., як це здається. (Гиря:) Ну, йди, доню, до нього… Та гляди лишень, щоб не обдурив!.. (Лизя:) Пхи! Ще що вигадаєте! Не на таку напав… (М. Куліш); — Сеньйор Помідор кинувся хапати порушника, та не на такого натрапив, щоб дався в руки (О. Гончар); — Мовчить? — усміхнувся Сагайдак.— А ви хочете, щоб він одразу свої карти виклав на столі? Дзуськи! Не на такого нарвалися (В. Кучер). падь па́ла (напа́ла), заст. 1. Випали у великій кількості (перев. опади). Падь пала (шкодлива (шкідлива) на хліб роса) (М. Номис). 2. на кого. У кого-небудь з’явилося бажання вчинити щось безглузде, осудливе. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала (Сл. Б. Грінченка); Як паде на нього (панича) падь, то зроду по-доброму ні в кого не візьме (їжу), а все з кулаками кидається (Переклад М. Лукаша). сказ напада́є (нахо́дить) / напа́в (найшо́в) на кого, рідше кого. Кого-небудь охоплює сильне почуття гніву, роздратування і т. ін. — То молиться (батько) в кутку цілими вечорами, то нападає на нього такий сказ, що не тільки люди, а й боги в хаті не вдержаться… (Григорій Тютюнник). (як (мов, на́че, на́чеб і т. ін.)) ґедзь напа́в (укуси́в) на кого, кого, несхв. У когось поганий настрій, хтось перебуває в неврівноваженому стані, нервує, сердитий і т. ін. Що се на тебе за ґедзь напав? (Панас Мирний); — Чи ви подуріли, чи вас ґедзь напав?!..— кричала Марія (І. Нечуй-Левицький); — Ґедзь напав хлопця,— нарешті промовив десятник (С. Черкасенко); Мав добрий намір поговорити з нею про ґешефти, а стару сьогодні начеб ґедзь укусив (Ірина Вільде); І, спаленівши, кинувся він (Віталій) від них у парк, в гущавінь, хлопці не встигли й спитати, який його ґедзь укусив (О. Гончар); — То й добре, що зараз почала комизитись, гірше, якби ґедзь укусив її замужем, чуєш? (Є. Гуцало). ґедз напада́в. Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (М. Коцюбинський).... смотреть

НАПАСТИ

напасти́, напасу́, напасём, напасёшь, напасёте, напасёт, напасу́т, напася́, напа́с, напасла́, напасло́, напасли́, напаси́, напаси́те, напа́сший, напа́сшая, напа́сшее, напа́сшие, напа́сшего, напа́сшей, напа́сшего, напа́сших, напа́сшему, напа́сшей, напа́сшему, напа́сшим, напа́сший, напа́сшую, напа́сшее, напа́сшие, напа́сшего, напа́сшую, напа́сшее, напа́сших, напа́сшим, напа́сшей, напа́сшею, напа́сшим, напа́сшими, напа́сшем, напа́сшей, напа́сшем, напа́сших, напасённый, напасённая, напасённое, напасённые, напасённого, напасённой, напасённого, напасённых, напасённому, напасённой, напасённому, напасённым, напасённый, напасённую, напасённое, напасённые, напасённого, напасённую, напасённое, напасённых, напасённым, напасённой, напасённою, напасённым, напасёнными, напасённом, напасённой, напасённом, напасённых, напасён, напасена́, напасено́, напасены́ (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») .... смотреть

НАПАСТИ

напасти', напасу', напасём, напасёшь, напасёте, напасёт, напасу'т, напася', напа'с, напасла', напасло', напасли', напаси', напаси'те, напа'сший, напа'сшая, напа'сшее, напа'сшие, напа'сшего, напа'сшей, напа'сшего, напа'сших, напа'сшему, напа'сшей, напа'сшему, напа'сшим, напа'сший, напа'сшую, напа'сшее, напа'сшие, напа'сшего, напа'сшую, напа'сшее, напа'сших, напа'сшим, напа'сшей, напа'сшею, напа'сшим, напа'сшими, напа'сшем, напа'сшей, напа'сшем, напа'сших, напасённый, напасённая, напасённое, напасённые, напасённого, напасённой, напасённого, напасённых, напасённому, напасённой, напасённому, напасённым, напасённый, напасённую, напасённое, напасённые, напасённого, напасённую, напасённое, напасённых, напасённым, напасённой, напасённою, напасённым, напасёнными, напасённом, напасённой, напасённом, напасённых, напасён, напасена', напасено', напасены'... смотреть

НАПАСТИ

-пасу́, -пасёшь; прош. напа́с, -ла́, -ло́; прич. страд. прош. напасённый, -сён, -сена́, -сено́; сов., перех. (что и чего)(несов. напасать). прост. Заг... смотреть

НАПАСТИ

Czasownik напасти napaść Rzeczownik напасть f Potoczny klęska f Potoczny bieda f Potoczny utrapienie odczas. n

НАПАСТИ

НАПА́СТИ¹ див. напада́ти.НАПА́СТИ² див. напаса́ти¹.НАПАСТИ́ див. напаса́ти².

НАПАСТИ

I див. нападати.II див. напасати.напастисяI див. нападатися.II див. напасатися.напастування-я, с., діал. Дія за знач. напастувати.

НАПАСТИ

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: напавшинапастьДеепричастная форма: напав ¤ напала охота -- напала охота ¤ напасти на к... смотреть

НАПАСТИ

глагол соверш. вида что сделать?Деепричастная форма: напасшинапатиДієприслівникова форма: напаши от слова: напасть сущ. жен. роданапасть

НАПАСТИ

(1 ед. напасу) сов., вин. п., род. п., разг.preparar vt, guardar vt (una cantidad)

НАПАСТИ

Син Сатина Сати Сап Сант Сани Сан Синап Пинта Пиан Патина Пат Пасти Сип Паста Пани Снип Спин Пан Нит Наст Таис Ипат Таиса Танс Тапа Тина Инст Атас Аста Асан Апис Анти Ант Анис Анат Аист Аант Тис Антип Астан Тип Инта Ипс Иса Стан Напасти... смотреть

НАПАСТИ

сов прст guardar vt, preparar vt (em quantidade)

НАПАСТИ

НАПАСТИ напасу, напасёшь, прош. напас, напасла, сов. (к напасать) (обл.). 1. чего. Запасти в каком-н. количестве. Напасти денег для отъезда. 2. кого-что. Долго, много пасти. Хорошенько напасти коней.<br><br><br>... смотреть

НАПАСТИ

сов. что, чего прост. aver accumulato in quantita, fare delle riserve di qc, aver accantonato molte cose, mettere in serbo напасти дров — aver fatto provviste di legna Итальяно-русский словарь.2003.... смотреть

НАПАСТИ

напаст'и(сь), -с'у(сь), -сёт(ся); прош. вр. -'ас(ся), -асл'а(сь)

НАПАСТИ

1. mingit hulka tagavaraks hankima2. mingit hulka tagavaraks muretsema3. mingit hulka varuma

НАПАСТИ

НАПАСТИ, -су, -сёшь; -ас, -асла; -сённый (-ён, -ена); сов., что и чего (прост.). Запасти в каком-нибудь количестве. Напасти дров. || несовершенный вид напасать, -аю, -аешь.... смотреть

НАПАСТИ

Начальная форма - Напасти, винительный падеж, единственное число, мужской род, неодушевленное, непереходный, прошедшее время, совершенный вид, страдательный залог... смотреть

НАПАСТИ

(I), напасу/(сь), -сёшь(ся), -су/т(ся)

НАПАСТИ

Напа́сти, -паду́, -де́ш на когонапа́сти, -пасу́, -пасе́ш кого

НАПАСТИ

[napasty]дієсл.napaść

НАПАСТИ

-су, -сёшь; -ас, -сла; -сён-ный (-ён, -ена) 〔完〕напасать, -аю, -аешь〔未〕что 或 чего〈俗〉储备, 储藏(若干、许多). ~ дров 储存许多木柴.

НАПАСТИ

Начальная форма - Напасти, действительный залог, единственное число, мужской род, непереходный, прошедшее время, совершенный вид

НАПАСТИ

Сов. məh. 1. ehtiyat görmək, tədarük etmək; yığmaq; 2. otarmaq; хорошенько напасти коней atları yaxşıca otarmaq.

НАПАСТИ

напа́сти 1 дієслово доконаного виду вчинити напад напа́сти 2 дієслово доконаного виду коней, худобу

НАПАСТИ

на кого що (зненацька вчинити напад) нагрянути, (збройний) наскочити, налетіти, вдарити, навалитися.

НАПАСТИ

что и чего. Напасти множество белья. Напасти дров на зиму. См. на..., приставка.

НАПАСТИ

• nachystat• napást• připravit do zásoby

НАПАСТИ

uzganīt, izganīt, saganīt; ietaupīt, sagādāt, sataupīt, uzkrāt, iekrāt, sakrāt

НАПАСТИ

I совер. прост. назапасіцьII совер. прост. напасвіць

НАПАСТИ

I див. нападати.II див. напасати.

НАПАСТИ

див. нападати II

НАПАСТИ

【完】 见 нападати

НАПАСТИ

Апанавацьпошасць

НАПАСТИ

напа́сть, атакова́ть напасти с леђа — напа́сть с ты́ла

НАПАСТИ

(беркадәр) әзерләү, хәстәрләү. әзерләп (хәстәрләп) кую

НАПАСТИ

-аду, -адеш napaść; zaatakować

НАПАСТИ

Назапасіць, напасвіць

НАПАСТИ

апанавацьпошасць

НАПАСТИ

апанаваць пошасць

НАПАСТИ

сов. от нападати

НАПАСТИ СЕ

пасти́сь

T: 165